Правоохоронці та викриття злочинців: хто кого?
Рівень протидії злочинності та стан розкриття кримінальних правопорушень у 2016 році (у порівнянні з 2013-2015 роками) (частина 2).
На фоні загального збільшення в минулому році кількості зареєстрованих злочинів, негативним моментом залишається і критичний стан їх розкриття правоохоронними органами, що свідчить про незадовільний рівень протидії злочинності.
Потрібно констатувати той факт, що в Україні з кожним останнім роком із проаналізованих стає все менше розкритих кримінальних правопорушень, а відповідно знижується кількість злочинців, притягнутих до кримінальної відповідальності, і все це, звертаю увагу: при стрімкому погіршенні з року в рік рівня криміногенної обстановки в країні.
Для наглядності зауважу, що у 2016 році всіма правоохоронними органами повідомлено про підозру лише у 159 480 кримінальних правопорушеннях із 592 604 облікованих, що становить всього 26,9% від загальної кількості злочинів, в той час як у 2015 році про підозру повідомлено у 188 099 кримінальних правопорушеннях із 565 182 облікованих, що складало 33,3%, у 2014 році – повідомлено про підозру у 199 263 кримінальних правопорушеннях з 529 139 облікованих (37,6%) та у 2013 році – у 223 561 кримінальному правопорушенні із 563 560 облікованих (39,7%). Таким чином, чітко прослідковується поступовий спад результативності діяльності правоохоронців по розкриттю злочинів, а це, в свою чергу, відображається на кількості як викритих злочинів, так і направлених кримінальних справ до суду.
Так, якщо у 2016 році до суду з обвинувальним актом скеровано 138 330 кримінальних правопорушень, що становить 23,3% від загальної їх кількості, то у 2015 році ця цифра становила 163 795 правопорушень (28,9%), у 2014 році ще більше – 173 311 правопорушень (32,7%), а у 2013 році (за попередньої влади, до Революції гідності, до так званого «реформування» правоохоронних органів) – цей показник становив 205 561, або майже 40%! Про суттєве погіршення результативності і ефективності розслідування злочинів можна зробити висновок навіть і по кількості поданих до суду клопотань про звільнення осіб від кримінальної відповідальності. Зокрема, якщо у 2016 році було подано 1 872 відповідних клопотань, то у 2015 році – 2 852, у 2014 році – 4 677, а у 2013 році – ще більше – 4 843!
Це однозначно свідчить про те, що ефективність роботи органів досудового розслідування значно погіршилась, що і є одним із головних чинників розгулу злочинності в державі і сприяє всеохоплюючій безкарності, яка відверто провокує чи навіть стимулює злочинців до вчинення нових злочинів.
Також необхідно зазначити, що на кінець 2016 року не прийнято кінцевого рішення у 442 769 кримінальних правопорушеннях, що становить 74,7% від усієї кількості облікованих злочинів! Аналогічні показники 2013-2015 років відображали набагато кращу динаміку: у 2015 році не було прийнято кінцевого рішення у 385 543 (68,2%) правопорушеннях, у 2014 році – у 337 319 (63,7%), а у 2013 році ще менше — у 332 291 (58,9%).
Зауважу, що слідчими всіх правоохоронних органів у 2016 році не прийнято рішення по 4 927 фактам смерті громадян та їх зникнення безвісти, в т.ч. і у 705 очевидних умисних вбивствах, у 711 випадках заподіяння умисних тілесних ушкоджень, з яких у 221 випадку, що спричинили смерть потерпілих, у 247 355 крадіжках, у 20 892 грабежах та 2 316 розбоях! Тобто, ці найбільш резонансні злочини залишились нерозкритими, особи, які їх вчинили — безкарними, а потерпілі від цих злочинних посягань – без захисту і відшкодування заподіяної їм шкоди.
На превеликий жаль, знизився і відсоток розкриття кримінальних правопорушень, облікованих у 2016 році за кінцевими результатами досудового розслідування – 28,8% (проти 39,4% у 2015 році, 43,5% у 2014 році та 44,5% у 2013 році)! Одним з найнижчих у державі цей показник є у місті Києві (15%), критично низькі в таких областях як Одеській (19,9%), Харківській (21,9%), Київській (23,5%) та Запорізькій (23%). І, як наслідок такої бездарної діяльності правоохоронців, продовжує зменшуватись та вже є критичним і відсоток розкриття кримінальних правопорушень минулих років — лише 3,6% (наприклад в 2014 році він становив — 10,8% та майже 12% у 2013 році).
Відповідно до статистичних даних, нерозкритими у 2016 році залишились 71,2% кримінальних правопорушень, тоді як у 2015 році цей показник становив — 61,6%, у 2014 році – 56,5%, а у 2013 році — 55,5%, що підтверджує цілком незадовільну тенденцію по забезпеченню конституційних прав громадян та законних інтересів суспільства. Про це, зокрема, свідчать результати стану розкриття особливо резонансних кримінальних правопорушень проти власності, життя та здоров’я, громадського порядку та моральності, які також знаходяться на критичній межі. Прошу Вас лише вдуматись у названі нижче цифри!
Так, не дивлячись на те, що за правовою кваліфікацією умисне вбивство у 2016 році було обліковано 5 992 кримінальних правопорушень (проти 8 224 у 2015 році, 11 466 у 2014 році та 5 861 у 2013 році), з яких лише у 1 403 провадженнях особам було повідомлено про підозру, або у 23,4% (у 2015 році – 1 507, у 2014 році – 1 760 та у 2013 році – 1 779), а до суду з обвинувальним актом направлено ще менше проваджень – всього 914, що становить всього 15,2%. Для порівняння: у 2015 році до суду з обвинувальним актом направлено – 1 046, у 2015 році – 1 166, а у 2013 році – 1 293. Більше того, на кінець 2016 року не було прийнято рішення у 4 918 таких кримінальних правопорушеннях, тобто у цій найбільш суспільно небезпечній категорії правопорушень проти особи переважна більшість злочинів залишаються не розслідуваними.
За фактами умисних тяжких тілесних ушкоджень у минулому році було обліковано 2 256 правопорушень (у 2015 році – 2 511, у 2014 році – 3 132, а у 2013 році – 3 026), з яких у 1 857 особам було повідомлено про підозру, що теж дещо менше ніж в минулих роках (у 2015 році – 2 029, у 2014 році – 2 357, а у 2013 році – 2 622), але, на відміну від тих же умисних вбивств, цей показник розкриття є значно кращим. Хоча, знову ж таки, до суду з обвинувальним актом направлено ще менше – 1 425 проваджень (у 2015 році – 1 616, у 2014 році – 1 856, а у 2013 році – 2 225). На кінець 2016 року не було прийнято рішення у 711 таких кримінальних правопорушеннях (у 2015 році – 750, у 2014 році – 1 110, а у 2013 році – 669), що теж свідчить про погіршення стану розкриття даної категорії злочинів та зниження рівня результативності і ефективності досудового розслідування.
Ще більш критичною є ситуація із розкриттям злочинів проти власності. Так, за фактами крадіжок у 2016 році було обліковано 312 172 кримінальні правопорушення, що значно більше ніж в минулих роках (у 2015 році – 273 756, у 2014 році – 226 833, а у 2013 році – 242 769), з яких лише у 68 265 особам було повідомлено про підозру, що теж значно менше у порівнянні з аналогічними періодами у 2013-2015 роках (у 2015 році – 75 657, у 2014 році – 70 519, а у 2013 році – 72 954), а направлено до суду з обвинувальним актом ще менше — 62 539 кримінальних проваджень (у 2015 році – 70 276, у 2014 році – 64 624, а у 2013 році – 69 207)! При цьому, на кінець 2016 року не було прийнято рішення у 247 355 кримінальних правопорушеннях, що становить 79,2% від облікованих правопорушень (у 2015 році – 200 934, у 2014 році – 159 316, а у 2013 році – 170 345), тобто, залишок нерозкритих злочинів даної категорії невпинно продовжує суттєво збільшуватись.
Більше того, звертаю увагу, що чималу частку з числа усіх крадіжок складають саме квартирні крадіжки, від чого потерпають саме беззахисні громадяни. Так, у 2016 році було обліковано 27 204 таких правопорушень (в той час як у 2015 році їх кількість становила 21 379, у 2014 році ще менше – 18 992 та у 2013 році – 17 450), по яким підозру було вручено лише у 4 995 випадків, або у 18,3% (в той час як, у тому ж 2015 році – 4 518, у 2014 році — 4 763, а у 2013 році – у 4 537) та направлено до суду з обвинувальним актом ще менше — 4 553 проваджень, або всього 16,7% (у 2015 році – 4 131, у 2014 році – 4 261, а у 2013 році – 4 148). Більше того, на кінець 2016 року не прийнято рішення у 22 453 таких правопорушеннях, або у 82,5%, що теж свідчить про негативну тенденцію, бо у 2015 році було — 17 033, у 2014 році — 14 395, а у 2013 році взагалі – 12 991, тобто залишок нерозкритих квартирних крадіжок також є досить великим, і продовжує зростати.
За правовою кваліфікацією грабіж у 2016 році було обліковано 27 199 правопорушень, що теж значно більше ніж у попередні 3 роки (у 2015 році – 22 108, у 2014 році – 20 541 та у 2013 році – 22 695), з яких лише у 6 703 особам було повідомлено про підозру (у 2015 році – 7 174, у 2014 році – 7 638 та у 2013 році – 9 313), а до суду з обвинувальним актом направили ще менше – 5 932 таких проваджень (у 2015 році – 6 398, у 2014 році – 6 768, а у 2013 році ще більше – 8 704). Більше того, на кінець 2016 року не було прийнято рішення у 20 892 кримінальних правопорушеннях даної категорії, що становить 76,8% та є значно більшим ніж у попередні роки (у 2015 році – 15 407, у 2014 році – 13 387 та у 2013 році – 13 599). Таким чином, і у цій категорії кримінальних правопорушень залишок нерозкритих і не розслідуваних злочинів протягом останніх трьох років суттєво продовжує зростати.
За фактами розбою у минулому році правоохоронцями було обліковано 3 904 кримінальних правопорушень, що, знову ж таки, більше ніж у минулих роках (у 2015 році – 3 556, у 2014 році – 3 895 та у 2013 році – 2 856), по яким всього у 1 870 особам було повідомлено про підозру (для прикладу у 2013 році – 1 971), а направлено до суду з обвинувальним актом ще менше — 1501 проваджень (у 2013 році – 1 723). Окрім того, слідчими не прийнято рішення на кінець 2016 року у 2 316 таких кримінальних правопорушеннях, або у 59,3% (у 2015 році – 1 988, у 2014 році – 2 374 та у 2013 році – 1 069), що теж відображає абсолютно негативну динаміку до зростання нерозкритих злочинів даної категорії.
Також у 2016 році було обліковано більше ніж в попередні роки – 46 019 шахрайств (у 2015 році — 45 904, у 2014 році – 41 963, а у 2013 році – 47 142), з яких лише у 7 941 особам було повідомлено про підозру, що набагато менше ніж в попередні роки (у 2015 році — 9 605, у 2014 році – 10 599, а у 2013 році – 12 645), а направлено до суду з обвинувальним актом всього 6 379 проваджень (або лише 13,8%), що теж значно менше ніж у 2013-2015 роках (у 2015 році — 8 154, у 2014 році – 8 775, а у 2013 році – 11 310). На кінець 2016 року також не було прийнято рішення у 38 882 кримінальних правопорушеннях, або у 84,5% (у 2015 році — 36 795, у 2014 році – 32 004, а у 2013 році – 34 659), тобто залишок нерозкритих і не розслідуваних злочинів цієї категорії теж суттєво продовжує збільшуватись.
Не дивлячись на деяке зменшення виявлених в 2016 році фактів хуліганства — 3 973 кримінальних правопорушень (у 2015 році – 4 120, у 2014 році – 4 962 та у 2013 році – 6 315), кількість правопорушень, у яких особам повідомлено про підозру зменшилась і складає 1 530 (у 1 742, 2 207 та 3 139 відповідно), а направлено до суду проваджень з обвинувальним актом ще менше – 1 312 (у 2015 році – 1 472, у 2014 році – 1 896 та у 2013 році – 2 888). Також поступово зменшується кількість кримінальних правопорушень даної категорії, по яким на кінець 2016 року не прийнято рішення — у 2 554 правопорушеннях, або у 64,3% (у 2015 році – 2 516, у 2014 році – 2 915 та у 2013 році – 3 215). Тобто, навіть такі прості в доказуванні злочини, які переважно вчиняються в громадських місцях та, як правило, в присутності інших громадян, залишаються нерозкритими і не розслідуваними, що лише підтверджує неефективність сьогоднішньої правоохоронної системи.
Звертає увагу на себе і статистика розкриття таких злочинів як незаконне заволодіння транспортним засобом, результати досудового розслідування по яких також критично низькі. Так, у 2016 році було обліковано 12 205 таких кримінальних правопорушень, що теж більше ніж у попередні роки (у 2015 році – 11 463, у 2014 році – 12 644, а у 2013 році взагалі майже в половину менше — 6 315), по яким підозру було вручено лише у 2 832 правопорушеннях (у 2015 році – 3 130, у 2014 – 3 367 та у 2013 році – 3 277), тобто теж значно менше, а направлено до суду з обвинувальним актом ще менше – 2 348 проваджень, або всього 19,2% (у 2015 році – 2 699, у 2014 році – 2 816, а у 2013 році – 2 960). Окрім того, на кінець 2016 року не прийнято рішення у 9 672 таких кримінальних правопорушеннях, що становить майже 80 % від усіх злочинів цієї категорії (у 2015 році – 8 559, у 2014 році – 9 587, а у 2013 році – 3 651).
Підсумовуючи цю частину аналізу, потрібно зазначити, що найбільш небезпечні та резонансні злочини, які, в першу чергу, стосуються пересічних громадян, залишаються в подавляючій більшості нерозкритими, чим порушуються грубо права громадян на захист з боку держави від злочинних посягань та принцип невідворотності покарання. Усвідомлюючи той факт, що наші законодавці так захоплені подальшим «реформуванням» правоохоронної системи та продовжують відкрито ігнорувати «провальні» результати їх законодавчої діяльності, у мене виникає до них цілком закономірне питання: які Вам ще потрібно надати статистичні дані, щоб Ви приступили до розробки і приведення норм профільних законів у відповідність до результатів діяльності правоохоронців, з метою забезпечення належного функціонування цих найважливіших інститутів держави, на яких вона і тримається?
Не менш важливим напрямком діяльності правоохоронців є і протидія організованій злочинності, яка також з кожним роком відверто занепадає. В підтвердження цього зазначу, що упродовж 2016 року правоохоронними органами викрито всього 136 стійких злочинних угруповань (проти, наприклад, 185 у 2013 році), з яких лише 3 злочинних організації (в той час як у 2013 році їх було 7)!
Більше цього, що звертає на себе увагу, із загального числа виявлених у 2016 році організованих груп лише 16 — з корумпованими зв’язками (проти 17 у 2015 році, 32 у 2014 році та 33 у 2013 році), що, знову ж таки, вдвічі менше ніж у попередні роки! Водночас, як я відзначаю кожний раз, — в 2016 році не викрито жодного злочинного угруповання у сфері приватизації, металургійній промисловості, електроенергетичному комплексі, хоча, зокрема, ця остання сфера є не менш злочинною.
Загалом, протягом 2016 року у ході досудового розслідування по злочинам даної категорії виявлено 598 правопорушників, в той час у 2014 року їх кількість становила — 676 осіб, а у 2013 році було ще більше – 800 осіб, які вчинили злочини у складі ОЗГ.
Погіршується і стан розкриття цих суспільно небезпечних злочинів. Так, у 2016 році направлено до суду з обвинувальним актом або клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру лише 166 таких проваджень (проти 176 у 2015 році, 213 у 2014 році та 217 у 2013 році).
Про фактичне згортання роботи всіх правоохоронних органів у боротьбі із організованою злочинністю, в т.ч. і в сфері економіки, свідчать і такі цифри: якщо у 2016 році виявленими злочинами даної категорії було завдано збитків на суму 86,5 млн. грн., то у 2014 році — 289 млн. грн., а у 2013 році ще більше — 624,9 млн. грн.; при цьому, відшкодування цих збитків у ході досудового розслідування у 2016 році становило — 27,8 млн. грн., в той час як у 2014 році — 63 млн. грн. та 49,9 млн. грн. у 2013 році!
Як свідчать висновки міжнародних і вітчизняних авторитетних незалежних експертів, ключовою проблемою в діяльності української держави є корупція (протидія кримінальним корупційним правопорушенням). Виходячи із заяв та обіцянок найвищих посадових осіб нашої держави, політиків різних «відтінків» та громадських «діячів» антикорупційного спрямування, в суспільстві сформовано оманливу думку про те, що наша держава створила всі можливі умови для її викорінення та знищення. Проте, давайте подивимось чи це так.
Упродовж 2016 року правоохоронними органами держави (без врахування діяльності НАБУ) викрито 2 175 корупційних кримінальних правопорушень (проти 2 493 у 2015 році), що менше ніж минулого року. За результатами розслідування скеровано до суду з обвинувальним актом або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру дещо більше — 1 739 кримінальних проваджень про корупційні діяння, проти 1 696 у 2015 році, 1 506 у 2014 році, 1605 у 2013 році, хоча менше ніж у 2012 році – 1877, стосовно 2 010 осіб, з яких 303 заарештовано. Зауважу, що серед цих осіб немає посадових осіб органів місцевого самоврядування та державних службовців 1-2 категорії.
Окрім цього, виявленими в 2016 році кримінальними корупційними правопорушеннями завдано збитків на суму 4 млрд. 599 млрд. грн., з яких відшкодовано лише 151,5 млн. грн. (тобто, питома вага відшкодованих збитків складає всього 3,3%). У тому числі, інтересам держави чи територіальних громад завдано збитків на суму 4 млрд. 210 млн. грн., але відшкодовано – всього 22,2 млн. грн. (або 0,5%), що є відверто «провальною» діяльністю правоохоронців на цьому напрямку!
Наостанок зауважу, що загалом від вчинення усіх видів правопорушень у 2016 році встановлена сума матеріальних збитків становить 4 976 831,24 тис. грн. (у 2015 році – 7 003 214 тис. грн., у 2014 році – 2 819 361,51 тис. грн., а у 2013 році – 7 028 894,97 тис. грн.), причому сума збитків, нанесених державі та територіальним громадянам, становить 2 329 362,99 тис. грн. (у 2015 році – 5 032 048,02 тис. грн., у 2014 році – 1 123 987,45 тис. грн., а у 2013 році – 2 103 070,82 тис. грн.). В результаті роботи правоохоронців всього відшкодовано збитків на суму 1 565 065,63 тис. грн., або 31,4%, ( у 2015 році – 1 639 242,18 тис. грн., або 23,4%, у 2014 році – 1 306 056,81 тис. грн., або 46,3% та у 2013 році – 5 487 690,84 тис. грн., або 78,1%), з яких 761 219,07 тис. грн. відшкодовано державі та територіальним громадам. Таким чином, аналізуючи дані цифри помітно, що практика відшкодування матеріальних збитків значно погіршилась, що також є наслідком не розкриття майже 70-80% злочинів!
Виходячи із викладеного вище, на пам'ять приходить одна проста фраза, яка багато чого пояснює: «Бідність − матір злочинів, а нестача розуму − їх батько».
Екс-заступник Генерального прокурора України,
заслужений юрист України, адвокат
О.В. Баганець
Нет комментариев. Ваш будет первым!