Загальний стан протидії кримінальним корупційним правопорушенням на території України за 2019 рік (в порівнянні зі статистичними даними за 2013-2018 роки)

Наприкінці ХХ століття світова спільнота визнала, що корупція є глобальною проблемою кожної країни, а в Україні протягом останніх 6-ти років вона стала однією із загроз національній безпеці, демократичному розвитку держави та одночасно однією з ключових найбільш заполітизованих проблем, коли про неї значно більше говорили, ніж її вирішували. Підкреслюю, діяльність української влади у сфері протидії з корупцією була здебільшого імітацією! Тому, недарма в 2017 році Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 2145 продовжувала оцінювати корупцію в Україні як «широко розповсюджену» (п.10).

І, не дивно, що за даними Індексу сприйняття корупції 2019 року Україна посідала 126 місце зі 180 країн. Поруч з нами у рейтингу — Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.

Не дивлячись на те, що в Україні за останні 5 років створено цілу низку нових антикорупційних органів (такої кількості їх немає в жодній країні Європи і світу) і навіть чи не єдиний в Європі особливий «антикорупційний суд», що взагалі, заборонено нашим Основним законом, стан боротьби із корупцією і,  особливо, у вищих ешелонах влади, за цей час не покращився ні в кількісному вигляді, ні, тим більше, в якісному. На мою думку, якраз навпаки. Коротко спробую пояснити чому.

Так, упродовж 2019 року правоохоронними органами (без НАБУ) було зареєстровано 2 517 корупційних кримінальних правопорушень, що набагато менше чим у  2018 році (3 679) та 2015 (2 831) роках, але трішки більше чим у 2016-2017 роках, відповідно 2 175 і 2 493. Але, на жаль, як показав більш детальний аналіз цих статданих, навіть деяке зростання названих цифрових показників в минулому році, по зрівнянню із деякими попередніми періодами, аж ніяк не засвідчило про покращення діяльності правоохоронців по боротьбі із корупцією.

Так, у всіх слідчих підрозділах правоохоронних органів (крім НАБУ) впродовж минулого року перебувало 2 920 кримінальних проваджень з ознаками корупції, що теж, до речі, менше, чим у 2018 році (3 531). За результатами досудового розслідування слідчими і прокурорами скеровано до суду 2 156 обвинувальних актів про корупційні діяння, що теж менше чим в 2018 – 2 226 і в 2017 роках – 2 746, стосовно 2 515  обвинувачених, що теж менше чим в 2018 році – 2 608, а у зрівнянні із 2017 роком - навіть вдвічі (5 860), з яких лише 266 (або всього 10,6%) знаходилось під вартою (для зрівняння, в 2018 році - 386)! Виходячи навіть із цього останнього показника можна уявити, про яку «корупцію» йшла мова у таких провадженнях і якими доказами вона підтверджувалася?! Тобто, для того, щоб спростувати «переможні» звіти двох передостанніх Генеральних прокурорів про, начебто, «нечувані» до них «досягнення» у боротьбі із корупцією, повідомляю про те, що виявлені в 2019 році корупційні діяння і направлені по них до судів обвинувальні акти, в основному, стосувалися дріб’язкових сум неправомірної вигоди та мізерних сум заподіяних збитків, а ще гірше – що навіть такі малозначні факти не завжди підтверджувалися достатніми доказами! Про це свідчать слідуючі статдані.

Так, загальна кількість обвинувачених, виправданих судами та щодо яких провадження були закриті судами за відсутністю події або складу кримінального правопорушення, а також за не доведенням винуватості (все це у звіті йде однією графою), становила – 101 особу, з яких утримувалося під вартою – 24! До того ж, в минулому році судами було повернуто прокурорам 62 обвинувальних акти в порядку ст.314 КПК України, тобто, у зв’язку із тим, що вони не відповідали вимогам цього Кодексу, але скільки з них було повторно направлено до суду – невідомо! Про такі «досягнення», на жаль, ніхто із названих Генеральних прокурорів чомусь не прозвітував перед суспільством! На жаль, статистика чомусь і не дає даних про кількість осіб, яким в 2019 році було повідомлено про підозру, у вчиненні корупційних діянь, тому немає практичної можливості їх зрівняти!

В той же час, за інформацією НАБУ (наданою на мій запит) детективами цього органу досудового розслідування в 2019 році розслідувалося 2 364 кримінальних проваджень, з яких у 1 207 провадженнях досудове слідство розпочато саме у минулому році.

За результатами розслідування було повідомлено про підозру 401 особі (за І півріччя – 139, за ІІ півріччя – 262). Але, ця цифра викликає сумнів, бо, згідно інформації, розміщеної на Офіційному сайті НАБУ станом на 31.12.2019 року, про підозру повідомлено всього 221-й особі, що, теж, аж ніяк не відповідає звітам Бюро, де за весь 2019 рік повідомлено про підозру всього 153 особам.

Ще більш красномовним свідченням погіршення ефективності діяльності антикорупційних органів у боротьбі із корупцією є той факт, що до суду в минулому році ними скеровано, Ви тільки вдумайтесь, всього 67 обвинувальних актів (в т.ч. 3-и повторно направлені), про що НАБУ повідомило на мій запит. В той же час, у його Звіті вказано 69 обвинувальних актів, що майже аналогічно їх показникам 2018 року – 68, але, майже втричі менше, чим у 2017 році  – 185! Але і ця відносно невелика цифра направлених до суду обвинувальних актів є відверто мізерною, бо становить всього 16% від загальної кількості закінчених детективами НАБУ проваджень про корупційні злочини!

Для більш повної оцінки ефективності діяльності новостворених антикорупційних органів (НАБУ і САП) зверніть також увагу на злочини, які розслідували детективи під керівництвом антикорупційних прокурорів.

Так, із числа направлених ними до суду: 14 обвинувальних актів - за ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), всього 4 - за ст.209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), 12 - за ст.364 КК України (зловживання владою і службовим становищем), 11 - за ст.366-1 КК України (декларування недостовірної інформації), лише 10 - за ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), 1 - за ст. 368-2 КК України (незаконне збагачення), 5 – за ст.369-2 КК України (зловживання впливом)  та  3 кримінальних провадження – за іншими статтями. Мало того, що НАБУ і САП за рік з направленням до суду обвинувальних актів закінчило всього 10 (!) кримінальних проваджень про одержання неправомірної вигоди та 14 проваджень - про заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, так і навіть не озброєним оком видно, що антикорупційні органи, з року в рік, за час свого існування в основному, продовжують виявляти і розслідувати найбільш прості форми корупції, точніше, одноепізодні факти, а боротьба із корупцією саме  в організованих формах, тим більше, у вищих ешелонах влади, в яких вона і існує, в подавляючій більшості своїй, в нашій державі, фактично не ведеться. Про це свідчить хоча б той факт, що упродовж 2019 року детективами НАБУ закінчено лише 1 кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, вчинене у складі злочинної організації, стосовно 9 осіб!!!

Не краща ситуація і у судах з підтвердженням результатів розслідування НАБУ і САП корупційних злочинів, бо у 2019 році, Ви тільки вдумайтесь, було засуджено всього 10 обвинувачених у таких справах, обвинувальні вироки відносно яких вступили в законну силу (для зрівняння: у 2017 році – 35 осіб, а у 2018 році – 47)! Навіть на цьому прикладі можна переконатися в тому, що всі заяви директора НАБУ про великі «досягнення» у боротьбі із корупцією у вищих ешелонах влади не відповідають дійсності. Ну, для прикладу, кому потрібні його повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності 490 осіб, хоча у звіті НАБУ, вказано 401 особа, якщо відповідно до статистичних даних лише 2% із числа притягнених до кримінальної відповідальності були засуджені у 2019 році за вчинені злочини і реально покарані!?

Про край низькі результати роботи цих новостворених антикорупційних органів досудового розслідування та спеціалізованої прокуратури свідчить і категорія осіб, відносно яких вони закінчили досудове розслідування в минулому році. Так, за категоріями суб’єктів до суду антикорупційними прокурорами скеровані обвинувальні акти:  щодо 1-го народного депутата  України, 3-х депутатів обласних рад, 3-х посадових і службових осіб Кабінету Міністрів України, 3-х державних службовців категорії «А»,  1-єї посадової особи місцевого самоврядування 1-2 категорії, 11-ти професійних суддів, ймовірніше - районних судів (в той час, як, наприклад, у 2018 році – відносно 22-х), 2-х інших службових осіб судової гілки влади, скоріше всього, - помічників суддів, 2-х прокурорів, 1-го військовослужбовця вищого офіцерського складу Збройних Сил України і в той же час - 11-ти керівників суб’єктів великого підприємництва, 23-х працівників юридичних осіб публічного права та щодо 81-єї «іншої особи» (для зрівняння: в  2018 році таких явно некорупційних суб’єктів було вдвічі менше – 41).

Як убачається із наведених вище статданих, основні свої зусилля НАБУ і антикорупційні прокурори продовжили зосереджувати, як і раніше, на боротьбі із корупційними діяннями не найвищих посадових осіб нашої держави, про участь яких у різних корупційних схемах в останні роки хіба що лінивий не говорив, а проти, так званих, «інших осіб», працівників юридичних осіб публічного права та керівників суб’єктів великого підприємництва, тобто, тих, хто не уповноважений на виконання функцій держави та місцевого самоврядування! А хіба не є імітацією боротьби із корупцією, коли протягом минулого року антикорупційними органами реально відшкодовано всього 14% збитків, заподіяних кримінальними злочинами, викритими НАБУ?!

Тому, і не дивно, що із загальної кількості направлених в 2019 році всіма правоохоронними органами до суду обвинувальних актів про корупційні злочини майже три чверті – 1 971 (88,7%) складені  слідчими поліції, 75 (3,5%) – прокуратури, у тому числі військової – 7 (0,3%), і це в той час, коли в тому році вони були позбавлені даної функції, 95 (4,4%) – Служби безпеки, 8 (0,4%) – органів, що здійснюють  контроль за додержанням податкового законодавства, а НАБУ всього  – 3%!!!

До цього хочу добавити інформацію про реальні результати боротьби всіх органів правопорядку із корупцією в нашій державі і тим, про які саме корупційні діяння в  цих обвинувальних актах йшла мова. Так, за категоріями у скерованих всіма правоохоронними органами обвинувальних актах до суду найбільше  кримінальних правопорушень – це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – 1 106 (або 51,2%), тобто, більше половини; а ось коли мова йде про одержання неправомірної вигоди, чим здебільшого «грішать» наші чиновники, то таких обвинувальних актів лише  506 (що складає всього 23,4%), зловживання владою та службовим становищем ще менше  – 199 (або 9,2%), а також зловживання впливом  – 165 (або 7,6%). Але, і ці цифри не можуть бути об’єктивними до тих пір, доки цю кваліфікацію не буде підтверджено обвинувальним вироком суду. А що ж в дійсності підтвердилось в суді?

Так, за вчинення корупційних діянь судами у 2019 році визнано винними 2 515 осіб, що дещо менше чим у 2018 році (2 565), але, із них набрали законної сили судові рішення стосовно лише 695 осіб (до речі, це набагато менше чим в 2018 році - 994 та втричі менше чим у 2017 році - 2 178)! З цієї кількості ще менше, в т.ч. і втричі, -  550 осіб (проти 766 в 2018 році та 1 692 у 2017 році)  було засуджено до різних видів покарання,  з яких до позбавлення волі - лише 42 особи (проти 53 у 2018 році)!!! Разом з тим, до цього треба додати і ту обставину, що судами за такі злочини в 2019 році було виправдано – 55, тобто, зверніть увагу, більше, чим засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі! Оце і є справжній результат роботи всіх майже 10 правоохоронних органів  та фактично двух прокуратур, в тому числі і новостворених антикорупційних!!!До цього від себе додам, що більшість засуджених в минулому році за такі «корупційні діяння» отримали покарання у вигляді штрафу (434 особи), що теж свідчить не про ту корупцію, про яку говорять в суспільстві!

Таким чином, підводячи підсумки аналізу результатів боротьби із корупцією в Україні за 2019 рік, можна однозначно стверджувати, що у минулому році всіма правоохоронними органами, за статзвітами, притягнуто до кримінальної відповідальності 2 515 осіб за направленими до суду обвинувальними актами, в той же час реально покарано лише 550 осіб, обвинувальні вироки відносно яких вступили в законну силу, із яких до позбавлення волі засуджено лише  42 особи!!!

І це в той час коли, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», наприклад, на діяльність нових антикорупційних органів (НАБУ, САП, ДБР, НАЗК, ВАСУ) виділено більше 3-х мільярдів гривень (це без урахування Національного агенства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), а відшкодовано завдяки їх роботі лише 1 169 000 гривень. Виникає закономірне запитання, то чи цих органів потрібно настільки багато, і чи вони виконують такий обсяг роботи, щоб можна було сказати, що антикорупційні відомства справді так необхідні нашій державі?!

Не набагато краща і порівняльна картина із витрачанням державного бюджету на утримання інших органів правопорядку МВС, Нацполіції, Державної фіскальної служби, СБУ та Генеральної прокуратури України в 2019 році – майже 300 млрд. гривень! І це при тому, що за закінченими кримінальними провадженнями слідчими і прокурорами була встановлена сума матеріальних збитків 51 819 958 603 гривень, з яких відшкодовано лише 490 083 322  гривень?!

Тобто, реальні результати по боротьбі із корупцією край мізерні.

Похожие статьи:

Блог → «Газова справа Онищенко»: схема доказування винуватості та її результати

Блог → Агенти ФБР в НАБУ: законність та підстави співпраці

Блог → Чи потрібен Україні спеціалізований антикорупційний суд?

Блог → Спецконфіскація коштів Януковича: «конфіскувати неможна повернути» (частина 2 - судова практика)

Блог → ДБР, НАБУ і ГПУ: розподіл позицій правоохоронних органів