Олексій Баганець
Адвокат, правозахисник

Тенденції злочинності 2018 року

22 травня 2019
Тенденції злочинності 2018 року

Стан протидії організованій злочинності та корпуції протягом 2018 року

Не менш важливим напрямком діяльності правоохоронців в умовах сьогодення є і продовжує бути протидія організованій злочинності.

 

Тому, треба одразу зазначити, що саме після ліквідації спеціальних підрозділів МВС по боротьбі із оргзлочинністю та фактичного припинення дії Закону України «Про організаційно-правові основи боротьбі із організованою злочинінстю» повністю втрачені всі результативні методики і навики  документування діяльності ОЗГ і ЗО, в першу чергу оперативно-розшуковим шляхом, позабуті, або навіть навмисно відкинуті - методи організації роботи по збору, перевірці і оцінці доказів винуватості  підозрюваних і обвинувачених у таких надзвичайно складних у розкритті та, тим більше, доказуванні кримінальних правопорушень. Замість цього наші нинішні «реформовані» правоохоронні органи в своїй практичній діяльності по боротьбі із організованою злочинністю, особливо це проявляється  при складанні підозр і обвинувальних актів, масово використовують припущення і відверті фантазії про обставини вчинення злочинів у складі ОЗГ чи тим більше ЗО, які  в суді не знаходять і, я впевнений, не знайдуть в майбутньому свого об’єктивного  підтвердження. І ось чому.

 

За даними статистичних звітів, упродовж 2018 року всіма правоохоронними органами, начебто, було  викрито  288  організованих злочинних груп, що дійсно більше, чим у 2013-2017 роках (наприклад, у 2017 році – 210, у 2016 році – 136 та  185 у 2013 році) , але, в той же час, майже вдвічі менше ніж у 2010 році – 431 та у 2009 році – 379, а по зрівнянню з  2005 роком - вдвічі менеш - 567), і  12 злочинних організації, що також більше показників 2016-2017  років (3 і 5).

При цьому, звертає на себе увагу той факт, що із загального числа виявлених у 2018 році організованих злочинних груп лише 21— з корумпованими зв’язками (проти 25 у 2017 році, 32 у 2014 році та 33 – в 2013 році, хоча у 2015-2016 роках їх було менше, відповідно, 17 і 15).  

Разом з тим, треба мати на увазі, що поняття «викрито» і «встановлено» щодо  злочинів, вчинених в складі ОЗГ чи ЗО», це не одне і теж і в цьому можна пересвідчитись із викладеного нижче аналізу статистичних даних про реальні результати боротьби із організованою злочинінстю.

 

Так, згідно статданих, у 2018 році загалом, начебто, у складі організованих злочинних груп вчинено 2 513 кримінальних правопорушень, що майже вдвічі більше ніж у два попередніх роки: у 2017 році- 1 727 та в 2016 році  – 1 235!  

 

Про підозру у вчиненні цих злочинів у 2018 році повідомлено 1 233 особам, з яких відносно  лише 219-ти обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою!  Більше того, до суду направлено всього 314 обвинувальних актів  у провадженнях даної категорії, що в цифровому вигляді більше ніж  у 2016 році - 166, у 2015 році – 176 та  у 2014 році - 213), але, майже вдвічі менше ніж  у 2010 році - 453 та у 2005 році – 561!  Але, по-перше, треба мати на увазі, що навіть ця кількість направлених ду суду обвинувальних актів даної категорії складає всього 12,6% від загальної кількості кримінальних правопорушень, начебто, вчинених у складі ОЗГ чи ЗО.  

 

По-друге, треба нагадати, що об’єктивним показником позитивної діяльності правоохоронних органів по боротьбі із організованою злочинністю є не стільки кількість винесених підозр чи навіть направлених до суду обвинувальних актів з такою кваліфікацією злочинів, а результати судового розгляду, де б за обвинувальнми вироком суду підтвердився факт учинення кримінального правопорушення саме в складі ОЗГ і ЗО, що на практиці буває не дуже часто,  кількість виправданих судами осіб у таких провадженнях і кількість осіб, щодо яких такі провадження закриті прокурорами за реабілітуючими підставами на стадії досудового розслідування. Проте, отримати відповідь на це питання нам не вдалося, бо офіційна статистика ГПУ відверто приховує ці дані від суспільства, ставлячи «нулі» у своїх звітах, що є свідомим і умисним маніпулюванням статистикою на свою користь.

 

В той же час, у відповідності до даних, наданих судовою адміністрацією України, у 2018 році до суду правоохоронцями було направлено 314 обвинувлаьних актів у провадженнях про злочини, вчинені організованими групами, щодо 2 294 осіб (ймовірно тут враховані і особи, підозри яким вручені в минулі роки), та 32 провадження – про злочини, вчинені злочинними організаціями, щодо 354 осіб. Обвинувальні вироки судами постановлено у 137 провадженнях про злочини, вчинені ОЗГ (з них, зверніть увагу, 54 вироки - із затвердженням угоди про визнання винуватості), та 14 - про злочини, вчинені ЗО (з них 8 вироків – також із затвердженням угоди про визнання винуватості). Тобто, із усіх 151 обвинувального вироку 62, тобто майже половина, винесені без проведення судового розслідування, а ними лише були затверджені угоди про визнання винуватості, тобто викладені в цих обвинувальних актах судом не перевірялись докази про вчинення обвинуваченими злочинів в складі ОЗГ та ЗО. На превеликий жаль, в цій інформації також не видно, в скількох провадженнях в суді не підтвердилась попередня кваліфікація злочину, в скількох із них суд не знайшов підтвердження вчинення злочину саме  в організованих формах, чи ОЗГ, чи ЗО. В той же час, судами виправдано 11 осіб  із числа  обвинувачених у вчиненні злочинів, вчинених в організованих формах. І до того ж, треба мати на увазі, що до цього числа винесених обвинувальних вироків можуть відноситись і ті, які направлялись до судів в минулі роки, тобто раніше 2018 року. Окрім того,  у  24 провадженнях про злочини, вчинені ОЗГ,  та у 4 про злочини, вчинені ЗО, судами  прийняті рішення  про повернення таких обвинувальних актів прокурору для доопрацювання, але,  чи направлялись вони повторно до суду, чи ні нам невідомо.

 

Одночасно з цим, треба зазначити, що у 2018 році злочинами цієї категорії завдано матеріальних збитків на суму 518 млн. грн., з яких у ході досудового розслідування відшкодовано лише 44,4 млн. грн., тобто питома вага відшкодування у таких провадженнях становила лише 8,6%  (в той час, як, наприклад, в 2017 році -  32,1%), що також  свідчить аж ніяк не про позитивні результати діяльності правоохоронних органів по боротьбі і з оргзлочинністю!

 

І тому, виходячи навіть із цих досліджень, зовсім не дивно,  що за даними Всесвітнього економічного форуму Україна у 2017-2018 роках увійшла до списку країн з найвищим рівнем організованої злочинності і зайняла 113 місце в списку із 137! Для наглядності, в групі країн з найвищим рівнем організованої злочинності Україна опинилася поруч з державами Південної і Латинської Америки та Африки.

 

Однією з ключових, при чому, найбільш заполітизованих проблем в нашій державі, на жаль, була і залишається боротьба із корупцією (протидія кримінальним корупційним правопорушенням), коли про неї значно більше говорять, ніж її вирішують.

 

Так, упродовж 2018 року правоохоронними органами (без НАБУ), начебто було викрито 3 679 корупційних кримінальних правопорушень (проти  2 831 у 2017 році,  2 175 у 2016 році та  2 493 у 2015 році), що дійсно більше, ніж в попередні роки після Революції гідності. Але, на жаль, як показав більш детальний аналіз цих статданих, зростання названих цифрових показників аж ніяк не свідчить про покращення діяльності правоохоронців по боротьбі із корупцією. Поясню чому.

У всіх слідчих підрозділах (крім НАБУ) впродовж минулого року перебувало 3 531 кримінальне провадження з ознаками корупції.   За результатами розслідування ними  скеровано до суду 2 226 обвинувальних актів про корупційні діяння, що становить 63% від кількості всіх зареєстрованих (що менше, чим у 2017 році – 72,5%), стосовно 2 608  обвинувачених, з яких лише 386 (або 14,8%) знаходилось під вартою!

 

В той же час, детективами НАБУ в 2018 році розслідувалося 2 211 кримінальних проваджень, з яких 509 перебувало у залишку станом на 1 січня 2018 року, у 1 237 провадженнях досудове слідство розпочато у 2018 році, відновлено розслідування у 51 раніше зупиненому провадженні та у 97 раніше закритих провадженнях, а 317 кримінальних проваджень надійшло від інших органів. За результатами досудового розслідування до суду скеровано лише 64 обвинувальні акти, що становить всього 15,1% від загальної кількості закінчених детективами НАБУ проваджень про корупційні злочини. Із них лише 53 обвинувальні акти - про корупційні правопорушення,  3 – про правопорушення, вчинені у бюджетній системі, 2 – про правопорушення, вчинені в організованих формах, та 1 – про правопорушення, вчинене у сфері земельних правовідносин. Тобто, звертає на себе увагу той факт, що НАБУ, в основному, виявляє і розслідує прості форми корупції, точніше одиночні факти, а боротьба із корупцією саме  в організованих формах, в яких вона і існує в подавляючій більшості своїй фактично, не ведеться.

 

Більше того, зверніть увагу, що (за категоріями) до суду скеровано: лише 2 обвинувальні акти щодо трьох народних депутатів України, 2 – щодо чотирьох депутатів обласних рад, міських рад Києва і Севастополя, всього 2- щодо двох державних службовців категорії «А»,  1- щодо однієї особи місцевого самоврядування 1-2 категорії, 21 – щодо 22 професійних суддів (ймовірніше - районних судів), 3- щодо трьох службових осіб органів прокуратури,  1- стосовно одного військовослужбовця вищого -офіцерського складу Збройних Сил України, 11 – щодо 21 керівника суб’єктів великого підприємництва, 9 - щодо 26 працівників юридичних осіб публічного права та 12 - щодо 41 іншої особи.

 

 Як вбачається із наведених вище статданих, основні свої зусилля НАБУ зосереджує на боротьбі із корупційними діяннями не найвищих посадових осіб нашої держави, а проти «інших осіб», які не мають жодного відношення до суб’єктів, безпосередньо підслідних Антикорупційному бюро, працівників юридичних осіб публічного права, керівників суб’єктів великого підприємництва та суддів найнижчої ланки.  Зокрема,  ми не бачимо в цьому списку міністрів чи хоча б їх заступників (я вже не говорю про перших осіб держави), найвищих чиновників тієї ж Адміністрації Президента України та інших вищих органів влади, про участь яких в різних корупційних схемах буквально «гуде» весь інтернет-простір, оприлюднювались журналістські розслідування і т.д. Натомість, так виходить, що  Антикорупційне бюро більше займається відволіканням суспільства від реальної боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, що в цілому дає підстави стверджувати про те, що ця нова антикорупційна структура була створена зовсім з іншою метою, а ніж та, яка задекларована у Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України».

 

До речі, для зрівняння із результатами роботи НАБУ: із загальної кількості направлених в 2018 році всіма правохоронними органами до суду обвинувальних актів про корупційні злочини майже три чверті – 1 656 (74,4%) складені  слідчими поліції, 396 (17,8%) – прокуратури, у тому числі військової – 82 (3,7%), 165 (7,4%) – Служби безпеки, 9 (0,4%) – органів, що здійснюють  контроль за додержанням податкового законодавства. Тому, уточню ще раз, органами прокуратури  в минулому році направлено до суду всього 396 обвинувальних актів, з них 45 – слідчими центрального апарату ГПУ, що абсолютно не відповідає заявам того ж нинішнього Генпрокурора, який неодноразово повідомляв про свої «досягнення» у вигляді винесених  2800 вироків корупціонерам.

Окрім того, прошу також звернути увагу і на ту обставину, про яку саме «корупцію» в цих обвинувальних актах йшла мова. Так, за категоріями у скерованих всіма правоохоронними органами до суду обвинувальних актах про корупцію  найбільше  кримінальних правопорушень – це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – 1 733 (або 47,1%), тобто, майже половина, а ось одержання неправомірної вигоди службовою особою – лише  691 (або всього 18,8%), зловживання владою та службовим становищем ще менше  – 277(або 7,5%), а також зловживання впливом  – 270 (або 7,3%).  Тобто, якщо говорити саме про «хабарників» із числа притягнутих корупціонерів до кримінальної відповідальності, то ще раз треба наголосити, що відносно них направлено до суду лише 691 обвинувальний акт, але і ці цифри не можуть бути обєктивними до тих пір, доки цю кваліфікацію не буде підтверджено обвинувальним вироком суду. А що ж є в дійсності?

 

Так, в дійсності, за ознаками корупційних діянь судами у 2018 році визнано винними   всього 2 565 осіб (проти 2 400 у 2017 році), але, із них набрали законної сили судові рішення стосовно лише 994 осіб (до речі, проти 2 178 у 2017 році, що було більше ніж вдвічі). З цієї кількості тільки 766 осіб (проти 1 692 у 2017 році)  було засуджено до різних видів покарання,  але, і з цього числа  до позбавлення волі засуджено лише 53 особи! О це і є справжній результат роботи всіх правоохоронних органів  та прокурорів по боротьбі із корупцією!!! Більшість же засуджених за так звані «корупційні діяння» отримали покарання у вигляді штрафу, що свідчить  або про мізерні суми доказаної в суді  неправомірної вигоди та невеликі суми доведених матеріальних збитків, або про недостатню переконливість зібраних доказів винуватості засуджених осіб, що конче потрібно аналізувати окремо, для чого потрібні достатній час і повний доступ до всіх судових вироків!  Це і є, вибачте, справжні результати  роботи тих же слідчих органів прокуратури по боротьбі із корупцією, і аж ніяк не ті, які були опубліковані на офіційній сторінці сайту ГПУ, де вказано, що органами прокуратури, начебто, обліковано 9 155 фактів корупції та скеровано до суду 3 126 обвинувальних актів. Навіть, якщо зважити на відверту непрофесійність нинішнього очільника ГПУ, то і такому разі, якщо він мав на увазі ту обставину, що прокурори направили до суду обвинувальні акти по провадженнях, які закінчили слідчі всіх правоохоронних органів, тоді в нього проблеми з математикою, бо і в такому разі складання цифр по кожному правохоронному органу загальна сума результатів закінчених проваджень про корупційні злочини буде значно меншою чим 3 126 актів!

 

До цього ж треба додати і дані про кількість виправданих судами у таких злочинах  осіб в 2018 році, яких є 66, що, знову ж таки,  більше ніж у 2017 році (58). А якщо врахувати, що в минулому році значно менше судами розглянуто обвинувальних актів про злочини даної категорії, то і можна допустити , що в  майбутньому, тобто у 2019 році із числа обвинувальних актів про такі злочини, які ще залишилися не розглянутими судами, таких иправдуівальних вироків буде значно більше! На жаль.

 

Підводячи підсумки аналізу результатів боротьби із корупцією за 2018 рік, можна однозначно стверджувати, що у минулому році реально притягнуто до кримінальної відповідальності 2 608 осіб за направленими до суду обвинувальними актами, в той же час засуджено за такими злочинами лише 766 осіб, обвинувальні вироки відносно яких вступили в законну силу, із яких до позбавлення волі засуджено лише  53 особи!!! До цього ж треба добавити, що судами протягом минулого року  у таких провадженнях виправдано  66 осіб, яких було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних злочинів!

 

І насамкінець. На підставі вищевикладеного, варто наголосити, що як би нинішні правоохоронці не маскували дійсний стан злочинності та не намагались завести людей в оману  про свої надумані «досягнення» у викритті злочинців, в тому числі корупціонерів, я вважаю, що суспільство повинно усвідомлювати критичний стан злочинності та безкарності в нашій державі, щоб через реалізацію свого виборчого права забезпечити обрання до найвищого законодавчого органу справжніх законодавців, для яких право, закон і мораль будуть воєдині.

 

Екс-заступник Генерального прокурора України,

кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, адвокат

О.В. Баганець

Похожие статьи:

БлогЗлочинність без кордонів: висновки

БлогЯк правоохоронці розкривали злочини в 2017 році?

БлогДинаміка резонансних злочинів у 2017 році

БлогТенденції злочинності 2018 року

БлогЧому злочинність постійно хочуть приховати, а не побороти?

Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!