Блог

Заключна частина аналізу стану злочинності за 2017 рік.

Рівень протидії злочинності та стан розкриття кримінальних правопорушень у 2017 році (у порівнянні з 2013-2016 роками)

Частина 3

Стан злочинності за окремими видами кримінальних правопорушень протягом 2017 року (у порівнянні з 2009, 2010, 2013, 2016 роками)

Частина 2

Загальний  стан злочинності, її структури і динаміки на території України за 2017 рік (в порівнянні зі статистичними даними за 2009, 2010, 2013- 2016 роки)

Частина 1

Про те, як наші закордонні «друзі» і «партнери» нав’язали Україні неіснуючі в Європі правові механізми щодо боротьби із корупцією у вищих ешелонах влади!

Так чи запрацює в 2018 році Державне бюро розслідувань?

Або чому ніхто із основних «гравців» на полі боротьби із злочинністю, в т.ч. і корупцією у вищих ешелонах влади не бажає, щоб цей новий орган досудового розслідування якнайшвидше розпочав свою діяльність?

2-а частина

Продовжуючи свій аналіз причин відсутності  бажаних результатів по розслідуванню злочинів, інкримінованих  Януковичу В. Ф. і його найближчому оточенню,  в т.ч. і вчинених на Майдані Незалежності в м. Києві, які й призвели до уникнення винних осіб від кримінальної відповідальності, хочу також донести до суспільства і наступну об’єктивну інформацію.

Дещо про об’єктивні і суб’єктивні причини відсутності бажаних результатів по розслідуванню злочинів, інкримінованих  Януковичу В. Ф. і його найближчому оточенню,  в т. ч. і вчинених на Майдані Незалежності в м. Києві, які й призвели як до уникнення винних осіб від кримінальної відповідальності, так і фактично до спотворення реальних подій в Україні в період кінця листопада-грудня 2013 року та січня-лютого 2014 року (1-а частина).

Чи законно діють наші нові антикорупційні органи, залучаючи до своєї оперативно-розшукової діяльності чи до проведення досудового розслідування співробітників Федерального Бюро розслідування США?!

Я чітко усвідомлюю, що нинішня влада вперто не звертає увагу на стан криміногенної обстановки в державі, яка погіршується з року в рік, починаючи із 2014 року. Спочатку вищі посадові особи України пояснювали це війною на Донбасі, потім почали перекладати вину за ріст злочинності, особливо пов’язаної із застосуванням вогнепальної зброї та вибухівки, на Росію і т.д. В цьому році керівники правоохоронних органів дещо змінили тактику і стали заспокоювати суспільство тим, що, начебто, зростання злочинності не тільки припинилось, а навіть спостерігається деяке її зменшення. За їх доводами навіть розкриття злочинів покращилось станом на листопад місяць цього року по зрівнянню із минулим роком.

Хіба це не колапс правоохоронної системи України, коли до закінчення повноважень органів прокуратури по розслідуванню злочинів Державне бюро розслідувань так і не було створено? І що можна чекати від цього правоохоронного органу?

Чи варто чекати навіть після створення, так званого, «Вищого антиокрпуційного суду» суттєвих змін у результативності НАБУ, як про це наголошують керівництво НАБУ і його вітчизняні та закордонні лоббі?

Продовжуючи аналіз застосованої ГПУ «схеми» щодо так званої «спецконфіскації», начебто,  коштів Януковича, зупинюсь на деяких аспектах судової практики, яку проігнорували як прокурори, так і судді.

Чи дійсно є «перемогою» Генпрокуратури спецконфіскація так званих «коштів Януковича» в сумі 1,5 млрд. доларів США, за рішенням Краматорського міського суду Донецької області, та 200 млн. доларів США, за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси? Чи це, навпаки, являється проявом авантюризму і свавілля нинішніх правоохоронців та суду? Чи, все ж таки, це лише піар-акція політичного гравця, а нині – Генпрокурора Ю. Луценка? І насамкінець: якими наслідками для держави може обернутись в майбутньому така «діяльність» Генеральної прокуратури і названих судів по «спецконфіскації» чужого майна?

Чергова зміна риторики Президента України (тепер уже щодо необхідності створення Вищого антикорупційного суду,  а не антикорупційної палати) як свідчення неприйнятності і шкідливості «реформ», нав’язаних Україні із-за кордону