Блог

Як я вже неодноразово стверджував, Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року є не просто недосконалим, складним у його опануванні та тим більше незручним у користуванні, особливо органам досудового розслідування, але й фактично є кодексом, до якого штучно (тобто навмисно) внесені такі норми, невідомо звідки запозичені чи придумані розробниками, які дозволяють фальсифікувати докази винуватості осіб, які випадково чи цілеспрямовано потраплять у лещата судово-правоохоронної системи нинішньої України.

Тільки тоді, коли в новий КПК будуть внесені нагальні відповідні зміни щодо практичної реалізації стороною захисту, на цей час декларативних, прав, у тому числі про проведення власного розслідування, пошуку та закріпленню доказів невинуватості людини, цей КПК в дійсності зможе в тій чи іншій мірі забезпечити принцип рівності сторін в процесі, гарантувати дотримання прав і законних інтересів учасників кримінального процесу.

В наш час інформаційний простір дедалі більше намагаються заповнити  статтями та коментарями нового КПК України, в першу чергу, провладних авторів з метою штучного створення у населення країни видимості  його «прогресивності» та «демократичності», посилення його ролі в захисті прав та законних інтересів особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень...

На сайті «Українська правда» за 10.01.2013 опублікована стаття Олександра Банчука з Центру політико-правових реформ під назвою «7 міфів про новий КПК». В той же час не зрозуміло: чи є він насправді автором зазначеної статті, оскільки аналогічну статтю, слово в слово, але вже автора Любомира Шевченка під назвою «Міфи і реальність згідно з новим КПК України» 29.12.2012 було опубліковано в «Юридичному віснику України» № 52 (913).

В Юридичному віснику України № 6 (919) за 9 – 15 лютого 2013 року, опублікована стаття Олександра Банчука, експерта Центру політико-правових реформ, кандидата юридичних наук, під назвою «І знову про «проблеми» нового КПК». В цій статті автор розмірковує над фактами, викладеними у нашій попередній статті, опублікованій у Юридичному Віснику України  № 3 (916) від 19 – 25 січня 2013 року під назвою «Міфи і реальність за новим КПК»...

З 19.11.2012 року вступає в дію новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Значення цього Закону важко переоцінити ...

Розробники та ідеологи нового КПК постійно намагаються переконати громадян України та міжнародну спільноту в безальтернативній корисності для суспільства цього Кодексу і начебто його демократичності та прогресивності, у т.ч. вміло маніпулюючи новою термінологією, розповідають міфи про отримання стороною захисту у КПК 2012 р. «надзвичайно широких можливостей» із захисту підозрюваного (обвинуваченого)

... Окремі позитивні моменти не можуть нівелювати ті норми КПК 2012 року, які створюють передумови для зловживань з боку слідчого і прокурора та можуть призвести до грубого порушення прав та законних інтересів осіб і як результат – до порушення основних завдань кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до проекту нового Кримінального процесуального кодексу України